Польсько-українська добровольча група

Вивчаючи історію Перших Визвольних Змагань, буває натикаєшся на найнесподіваніші моменти та факти. Ось читаючи книгу Карпуса «Східні союзники Польщі у війні 1920 року» натикнувся на саме такий факт - факт існування польського добровольчого з'єднання в складі армії УНР.

Після підписання перемир’я 18 жовтня 1920 року польська сторона зобов’язувалася припинити підтримку військових непольських формувань на своїй території. Це означало розірвання Варшавської згоди УНР та Другої Речі Посполитої, а отже і її військової підтримки. Однак уродженець правобережної України підполковник Війська польського Валерій Славек виявив ініціативу створення польського підрозділу у складі армії УНР з поляків уродженців Наддніпрянщини. Не дивлячись на відмову у підтримці від Ю.Пілсудського даний загін почав формуватися за радої згоди Головного отамана С.Петлюри та військової місії Польщі в УНР.  За своєю виявом дане формування скоріше  надавало морально-патріотичну,  ніж  військову допомогу, однак як історичний факт воно заслуговує на увагу. 

Отож,  бачачи  перспективу укладання перемир’я з більшовиками, в кінці вересня постав проект створення підрозділу, який складався б із поляків, що походили з України. Він мав далі воювати проти Червоної армії спільно з армією УНР. Із цим планом виступив, як вже згадувалося підполк. Валерій Славек. С. Петлюра запропонував, щоб підрозділ, складений із поляків, був приділений до дивізії ген. Удовиченка чи ген. Безручка, як самостійна одиниця. Із польського боку як Начальний Вождь Ю. Пілсудський, так і голова Генерального Штабу ген. Т. Розвадовський офіційно відмовилися підтримати реалізацію цього проекту. Тим не менш підполковник Славек отримав згоду V Відділу ВКВП на відкомандирування офіцерів-поляків (добровольців), що служили в лавах Війська Польського й походили з України, в розпорядження 6-ї армії. Потім вони були передані до польсько-української Добровольчої групи. Офіцери приходили до групи разом із солдатами, що зголосилися добровільно. Так ротм. Крук-Стршелецький привів із Віленщини цілий кінний ескадрон, а поручник Романишин – більшу частину варшавського охоронного батальйону. Під кінець група нараховувала близько 1200 чоловік і складалася з 2 батальйоні піхоти, 2 кінних ескадронів, кінної батареї (4 гармати) та штабового відділу. Підрозділ підполк. Славека поряд із українцями брав участь у боях в листопаді 1920 р. Після переходу армії УНР через Збруч підполк. Славек вів переговори з ВКВП щодо відсилання його відділу до Серединної Литви до ген. Л. Желіговського. Згоди на це він не отримав і 13 січня 1921 р. польсько-українська Добровольча група була остаточно розпущена. Ескадрони кавалерії були відіслані до Жовкви, а з батальйонів піхоти й штабового відділу сформовано прикордонний батальйон. Військове спорядження, коні та архіви прийняла 8 піхотна дивізія.

Таким чином припинила існувати дана військово-волонтерська група на завершені українських визвольних змагань....