3-тя російська армія ген. Перемикіна

3-тя російська армія ген. Перемикіна

Перші спроби організації антибільшовицьких структур на території Польщі були зроблені в кінці весни 1920 р. 16 червня Савінков повідомляв Врангелю і Струве про можливість російсько-польської «військової угоди». «Військову угоду» було обумовлено «необхідністю, як для поляків, так і для росіян, мати російський національний прапор і російські частини на польському антибільшовицьке фронті. Основою його має бути рішення формувати окремі російські загони під російським командуванням на польській території ».

Влітку 1920 р. генерал-майор Л.А. Бобошко вивіз до Польщі кілька ешелонів військовослужбовців Північно-Західної армії. Тоді ж у Польщі утворилася група з козачих частин, які перейшли з Червоної армії (в основному полонені в Новоросійську), що знаходилися на польській службі: Донський полк військового старшини Д.А. Попова і батарея осавула І.І. Говорухіна, що склали бригаду осавула Сальникова, яка після перемир'я увійшла до складу Зведеної Козачої дивізії 3-ї Російської армії (ген. В.А. Трусов); у вересні при ній була сформована батарея осавула І.Г. Конькова. Окремо існували Донський полк (з батареєю) осавула М.Ф. Фролова (з дивізіону 42-го Донського козачого полку, який не побажав інтернуватися з частинами Бредова і увійшов в Українську армію) і бригада (з батареєю) осавула М.І. Яковлєва.

Генерал П.М. Врангель писав у своїх «Записках»:"Із залишків загону генерала Бредова, загонів Булак-Балаховича та полковника Пермикіна і російського населення знову зайнятих поляками областей, я пропонував сформувати в межах Польщі 3-ю Російську армію. Я пропонував об'єднати командування польськими та російськими військами в особі французького генерала з тим, щоб при ньому перебували представники наших і польських армій. Нарешті 20 вересня 1920 був виданий уже офіційний наказ (N 3667) про формування  в Польщі 3-ї Російської армії (1-а і 2-а армії діяли в Північній Таврії). У ньому декларувався статус нової армії, визначався її складу і чітко ставилася мета: «З моєї згоди, на території Польщі моїм представником при польському уряді генералом Махровим формується 3-тя Російська армія». Наказ диктував: «Всім російським офіцерам, солдатам і козакам, на території Польщі, вступити до лав 3-ї Російської армії та чесно, пліч-о-пліч з польськими та українськими військами , боротися проти спільного нашого ворога, йдучи на з'єднання з військами в Криму». Армія підпорядковувалася ген. Врангелю і складалася з 1-ї (ген. Л.А. Бобошко) і 2-ї (ген. гр. А.П. Пален) стрілецьких дивізій (з кадрів Північно-Західної армії) та зведеної козачої дивізії (ген. В. А. Трусов) з двох бригад (полковники Нємцов і де Маньян); у козацьку дивізію входили Донський («Красновський», під командуванням полковника Л.Я. Духопельнікова), Оренбурзький і Уральський полки, Кубанський дивізіон і Донська батарея).

Розбіжності в середовищі білої еміграції, що виникли на грунті відносин до РПК Савінкова, призвели до того, що 3-й армії не судилося виступити спільно з поляками. Лише закінчення військових дій на радянсько-польському фронті (12 жовтня 1920 р.) і передбаченне - згідно домовленостей - роззброєння всіх військових частин, що не входили до складу Війська Польського, сприяло висуненню 3-й Російської армії на лінію нового східного кордону Польщі. З цього місця належало починати наступ, з перспективою з'єднання з Врангелем. В іншому випадку російські та українські війська повинні були або роззброїтися, або залишити межі Польщі. Багатьма солдатами і офіцерами Російської армії польська позиція оцінювалася як «зрадницька».

Згідно з спогадів ген. М.Омельяновича-Павленка на початок операції(1.11.1920) 3-я армія мала у своєму складі до 5 тис. багнетів та шабель, однак через брак матеріального спорядження озброєними були лише 3 тис.(2000 багнетів та 800-1000 шабель). Крім того окрема дивізія Яковлєва налічувала до 800 шабель. Тобто, якими ж силами оперували союзники проти більшовиків?

Як вище наведено 3-тя армія мала 3 000 багнетів та шабель, а дивізія Яковлєва до 800 шабель, разом 3 800; Дієва армія УНР при напружені всіх своїх резервів могла в поле виставити 12 000 багнетів та 2 500 шабель(6 стрілецьких та 1 кінна дивізії). Супроти них діяли війська 12-ї та 14-ї армії більшовицької Росії, котрі згідно свідчень Командарма ДАУНР мали 28 000 багнетів та 5 000 шабель…тобто майже 2-х кратна перевага в багнетах, 1,2 кратна перевага в шаблях та при майже рівній кількості артилерії….

Не дивно, що в ході 3-х тижневих боїв союзні армії вичерпавши власні сили змушені були відступити назад через Збруч і бути інтернованими колишніми «союзниками». Дані бої в листопаді 1920 року, були «лебединими» не тільки для армії УНР, але і для військових формувань білих в європейській частині Росії загалом.