Доставка для уряду Директорії українських грошей з Німеччини

Як відомо, у 1919 р. український уряд знаходився у складній військово-політичній та фінансово-економічній ситуації. З метою полегшення фінансового становища республіканської влади взагалі й щонайшвидшого набуття коштів, необхідних для українського війська було вирішено доставити великі суми українських грошей з Німеччини, друк яких у 1918 р. замовили ще уряди УНР та Української Держави в німецькій державній друкарні "Reichsdrukerei". Тогочасний міністр фінансів уряду Директорії Б.Мартос з цього приводу згадував, що "з огляду на те, що навіть у Києві важко було організувати друк грошей в достатній кількості", він, "виряджаючи за кордон новопризначеного фінансового агента Г.Супруна, дав йому завдання організувати доставу грошей з берлінської друкарні, хоч би це коштувало дуже дорого".

Борис Миколайович Мартос - 3-й міністр УНР(9 квітня - 27 серпня 1919 року)

Третій універсал ЦР

20 листопада 1917 р. Центральна Рада прийняла ІІІ Універсал, проголосивши створення Української Народної Республіки. В Універсалі наголошувалося, що УНР, до якої тепер належить 9 губерній (Київська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська , Холмщина та частини Курської і Воронезької губерній) не відділяються від Росії, проте віднині вся влада належать тільки ЦР та Генеральному секретаріату. Окрім того, ІІІ Універсал відміняв приватну власність на землю, встановлював 8-ми годинний робочий день, запроваджував державний контроль за промисловою продукцією. Згідно з новим документом, смертна кара скасовувалась, а політичним арештантам проголошувалась амністія, зміцнювались права місцевого самоврядування, закріплювались загальнолюдські демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканості особи і помешкання, можливості вживання місцевих мов у стосунках з усіма установами. Росіянам, євреям, полякам надавалися права на національно-персональну автономію, а всі інші народи, які мешкали в Україні, мали право на вільний розвиток. На 9 січня 1918 р. були призначені вибори до Українських Установчих Зборів, які мали бути скликані 22 січня 1918.

ІІІ Універсал став першим самостійним державно-правовим документом України, для якого характерна конституційна спрямованість.

Текст універсалу:

Відозва Директорії Української Народної Республіки (15 листопада 1918 р.)

Відозва Директорії Української Народної Республіки (15 листопада 1918 р.)

Громадяне!

Генерал російської служби П.Скоропадський, порозумівшись у квітні 1918 року з німецькими генералами, штиками німецьких, — тоді ще не вільних підлеглих їм салдатів, — назвавшись гетьманом, захопив владу на Україні й скасував Українську Народню Республіку.

З того менту зачалось нищення всіх народніх прав та нечувані знущання над демократією України жандармів і поліцаїв старого царського ладу. Клясова помста поміщиків та буржуазії дійшли до такої міри, якої не знав і царський режим.

Грамота гетьмана П.Скоропадського про федерацію України з Росією 14 листопада 1918 р.

Викладаю текст грамоти гетьмана Павла Скоропадського про федеративний союз України та Росії виданий у цей день 95 років тому.

Чугуївське юнкерське повстання 26-28 грудня 1917 року

Чугуївське вiйськове училище було одним з 9 вiйськових навчальних закладiв на Українi, якi готували досвiдчених офiцерiв. Це училище було засноване ще в 1865 роцi i вступали до нього в переважнiй бiльшостi вихiдцi з українських родин. Училище мало славнi українськi традицiї, пов'язанi з викладанням у ньому протягом 1905–1914 рокiв видатного громадського та вiйськового дiяча, науковця, вiдвертого нацiоналiста генерала Астафьєва (Остапури-Степового) (136,с.30). Фактично завдяки його старанням в армiї УНР 1917–1920 рокiв опинилися такi яскравi постатi, як командир Запорiзького корпусу полковник Болбочан, випускник Чугуївського училища, та iншi.

Начальник Чугуївського військового училища - генерал Протозанів Тарас Михайлович

Дві битви за станцію Лозова (26-30.12.1917 р за н.с).

На 1917 рік селище Лозова, з причини свого важливого розташовування, займала чільне місце у планах різних політичних сил. Ситуація на той час склалася так що контроль над Лозовою відкривав шлях на Донбас, Полтаву та Катеринослав. Це розуміли в Києві, це розуміли в Харкові та Москві. Тому обидві сторони робили все можливе для збільшення своєї сили в даному регіоні.

"Хортиця"

Важкий панцирний потяг, колишній радянський "7-й Сумской", захоплений українськими військами у залізничних майстернях Жмеринки в серпні 1919 року. Згодом був переданий команді саморобного панцерника "Запорозька Січ". Старшина, що служив на ньому, так оповідав про цей поїзд: